Інформація до новини
  • Переглядів: 592
  • Автор: lastivka
  • Дата: 28-05-2011, 11:08
 (голосов: 0)
28-05-2011, 11:08

Вокзал

Категорія: Поезія » Березовий клекіт

Вокзал


І ось вокзал. Так душно на пероні,
У штовханині знищується мить.
Майбутнє десь. Минулого не змить.
Хтось щось сказав. У когось – сиві скроні.
Хтось каву п'є. Шумить життя. Шумить.
А он в кутку фарбованої зали, не бачачи нікого навкруги,
Жагучих губ цілунків справжні шквали
Затоплюють розлуки береги.
Вагонів ряд: і зустрічі, й прощання
У сум'ятті весняних почуттів;
І натовпу нав'язливе зітхання,
Й коліс перестук, й вітру переспів.
А скільки тут і радості, і болю,
А скільки тут і щастя, й терпких мук...
Комусь маршрут приносить вольну волю,
Комусь – біду задимлених розлук.
Цнотливий дух прив'ялених букетів,
Вогні очей і усмішок тепло.
І пісня вслух. І тіні силуетів.
Вузли речей. І думка наголо.
А, ген, вгорі, тремтять холодні зорі.
В горінні мерехтливому щомить
В небесній тиші іскорки прозорі
Гаптують вічність...А життя шумить...



Олеся Ластівка
(Солярик Зоя Леонідівна)

Мітки до статті: Березовий клекіт

Шановний гість, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Будьласка зареєструйтеся або зайдіть на сайт під своїм ім'ям.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

Хмаринка тегів

Требуется для просмотраFlash Player 9 или выше.

^