DataLife Engine / Пізньої осені мить

Пізньої осені мить

Пізньої осені мить

Потемніли ліси і гайочки,
Дише томно одвічність глибин,
Пожовтіли яри і ярочки,
Зарум’янились щоки калин.
Галасливо злітаються круки,
Тільки землю їм не обігріть.
Відлітають осінні розлуки
Від оголених вщент верховіть.
Шиї вигнули зміїсто гуси,
Намистинками в двір – горобці.
І сміються в солом’яні вуса
Невеличких стогів острівці.
Сонна рибка не смикає вудку,
Заніміла сім’я квакунців.
Дістає очеретяну дудку
Сірий вітер із чорних кущів.
21-10-2020, 19:34
Повернутися назад