Інформація до новини
  • Переглядів: 933
  • Автор: lastivka
  • Дата: 26-05-2011, 17:04
 (голосов: 0)
26-05-2011, 17:04

Невідомому солдату

Категорія: Поезія » Болить мені Україна

Невідомому солдату


О, цей солдат святої перемоги
Кому він вірив, в бій за кого йшов?
Стираючи до крові руки й ноги,
Він ніс тягар війни і горе змов.
А вірив він єдиній Батьківщині.
Пліч-о-пліч із народами всіма
Він перемогу здобував країні –
Щодня, щомиті жив не задарма.
Так світ любив цей – нам й не зрозуміти!
Щоразу ідучи в нерівний бій,
Він думав про життя, про мир, про квіти,
Які не встиг подарувати Їй.
Він думав про цілунок той, останній,
Що на пероні серце обпікав…
І ось тепер, вдивляючись в світання,
Він тут, на площі, непорушно став.
Гіркі й невтішні материнські сльози
Вже не на груди ллються, а до ніг.
За те, що він крізь спеки і морози
Для нас усіх цей світлий мир зберіг.
За те, що ми щасливі та веселі
Не бачимо воєнної біди –
Він вже вовік не ввійде до оселі
І матері не принесе води.
Що завдяки його незгойним ранам
Життю ми зрозуміли ціну й суть,
Ти зупинися: пізно йдеш чи рано,
Вклонися тим, які спочили тут;
Які вже не обіймуть, не долюблять,
Не доспівають, не напишуть книг,
Дітей і внуків вже не приголублять…
Вклонись за те, що ти усе це встиг.

Мітки до статті: Болить мені Україна

Шановний гість, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Будьласка зареєструйтеся або зайдіть на сайт під своїм ім'ям.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

Хмаринка тегів

Требуется для просмотраFlash Player 9 или выше.

^