Любіть. Шануйтесь.
Перелиставши пройдене життя
Людського роду, родичів по крові,
Я розумію: світу каяття
Господь не прийме, як нема любові.
Якщо не любиш – що в тім каятті:
Бажання вижить, просто заробити?
А Бог призначив кожному в житті
У щасті й горі ближнього любити.
Від перших днів народження й весни,
Пройшовши літо юності і осінь,
Коли ти любиш, отоді, й дзвени:
Крізь чорні хмари і прогляне просинь.
А взимку тепло й затишно душі,
Бо всі незгоди будуть нам ніпочім,
Коли ми любим. То ж любить спішіть –
В цім наше щастя зараз і на потім.
Не вічно тіло буде молодим,
Не вічно радість в двері стукать буде.
Та без любові все життя, мов дим.
Любіть. Шануйтесь. Бог нас не забуде.
09.08.07