Інформація до новини
  • Переглядів: 773
  • Автор: lastivka
  • Дата: 28-05-2011, 09:17
 (голосов: 0)
28-05-2011, 09:17

Згіркло вино

Категорія: Поезія » Із меду й полину

Згіркло вино


Вже весна проминула давно
Відцвілися в саду моїм вишні.
І черемха під саме вікно
Не схиляє квітки свої пишні.
Солов'ї відспівали своє:
Ні душі не тривожать, ні ночі.
Та щемить іще серце моє,
Бо кохання згасати не хоче.
Наша весна буяла,
Цвітом сади вкривала,
Зорі для нас збирала,
Наче в кіно.
Тільки настало літо
І на гілках – не квіти,
Щастя пішло по світу –
Згіркло вино.
У садах достигають плоди,
Нахилилося сонце вогнисте.
Зачекай, не спіши, підожди,
Не відходь, моє літо іскристе.
Подаруй мені стільки тепла,
Щоб сади серед осені квітли,
Щоб любов знов у серце прийшла,
Як у тому далекому квітні.
Осінь уже на дворі:
Падають стиглі зорі,
Місяць стоїть в дозорі,
Наче в кіно.
Та ув осіннім вальсі
Гаснуть надії наші,
А у єдині чаші
Гіркне вино.
Тільки ж осінь – іще не зима.
Ще зігріє нас бабине літо;
Та нічого уже задарма
Нам не буде у долі відкрито.
Що збулося – того не губи.
А чому не судилося бути…
Не сумуй, не тужи, не скорби:
У житті важко осінь збагнути…
Ось і зима надворі –
Мліють останні зорі…
Тільки в життєвім морі,
Наче в кіно.
В нашім саду так пишно
Квітнуть зимові вишні,
В душах настала тиша,
Згіркло вино…

Мітки до статті: Із меду й полину

Шановний гість, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Будьласка зареєструйтеся або зайдіть на сайт під своїм ім'ям.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

Хмаринка тегів

Требуется для просмотраFlash Player 9 или выше.

^