DataLife Engine / Тим живу

Тим живу

Живу я тим, що вже пройшло
І не повернеться ніколи,
Що диким маком відцвіло
І відболіло диким болем.
Тремтять в повітрі міражі 
І заздрість гадом близько в’ється…
О! Скільки в світі цім іржі
Летить у храм, де серце б’ється…
Але на те в душі є Він,
Щоб захистить у злу годину.
А вороги – адреналін.
То ж хай плазують до загину.
Бог вивільняє з небуття
Гіркої думи та спокути.
І ствердно дихає життя
Про те, що нам ще довго “бути!”.
І серце знову ожива
І небесам співа осанну:
В душі із Господом (Овва!)
Я досягну ще рівня й сану.
Тепер, мій світе, тим живу,
Що між стернею теплим літом
Зерном упало у траву
І проросло зеленим житом.
8-01-2021, 12:02
Повернутися назад