Інформація до новини
  • Переглядів: 599
  • Автор: lastivka
  • Дата: 27-05-2011, 22:41
 (голосов: 0)
27-05-2011, 22:41

Пустоцвіт

Категорія: Поезія » Філософія інстинкту

Пустоцвіт


Діти незрячі вирвали серце,
Злидні розіп’я´ли плоть на хресті.
Довготерпіння зопалу рветься –
Правлять країною люди не ті.
Здобрюють ниви отрутою злоби,
Знищують славу великих дідів,
А пустоцвіт якнайвищої проби
Радо леліють, чекають плодів.
В Бога не вірують. Молячись люто,
Благословенія просять на зло.
Молодь – розбещена, старість – прикута,
Нації трощать простерте крило.
Хто ж це кермує так? Чиї ми діти?
Хто в нас на покуті в хаті стоїть?
Правду оголену ладні згноїти,
Дівку ж оголену тицяють скрізь.
Молоддю нашою бавляться в світі –
Цноту обсміяну кинули ниць.
Мову терзають, наповнюють сміттям,
Терном заслали у душах світлиць.
Пісня, що билася в грудях – заклякла:
Мати дитину свою продає…
Ангели Божі затихли ізляку –
Дідько у душі безжально плює.
Зиркають зверхньо на люд бюрократи,
Творять словами химерний туман.
Нищать усе: від зернини до хати –
Катастрофічно масштабний обман!..
Боже мій, змилуйся! Зглянься, бо згинем!
І відокрем від полови зерно.
Ти ж нам таку дав квітучу Вкраїну,
То ж відчини нам любові вікно.

Мітки до статті: Філософія інстинкту

Шановний гість, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Будьласка зареєструйтеся або зайдіть на сайт під своїм ім'ям.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

Хмаринка тегів

Требуется для просмотраFlash Player 9 или выше.

^