Інформація до новини
  • Переглядів: 937
  • Автор: lastivka
  • Дата: 27-05-2011, 23:42
 (голосов: 0)
27-05-2011, 23:42

Погасне день

Категорія: Поезія » Філософія інстинкту

Погасне день


Напружено вдивляючись у даль,
Я бачу лик вишневої країни,
Де поселився полиновий жаль,
І чорний смуток вилився в долини.
Тремтить життя осиковим листом,
Журба тече річками в Чорне море,
Історія відірваним пластом
Вкотилася в національне горе:
В Чорнобилі самотні журавлі
Іще шукають скривджену надію.
Десь Віра проростає із землі,
Та вже Любов Господня ледве мріє.
Планета рідна стала всім чужа,
Живе людина днем одним у світі.
Ніхто не бачить, що страшна межа
Безоднею у кожну душу світить.
Земля в чеканні… Догорає день…
В дурмані людство… Вже не схаменеться?!
Байдужість не складатиме пісень.
Вона жалом у кожну душу вп’ється.
І згасне сонце – темно стане вмить.
Замре в утробі довгождане “мамо”,
І привиди в будинках будуть жить,
І вже вовік ніхто не скаже: “Мало!..” –
Погасне день…

Мітки до статті: Філософія інстинкту

Шановний гість, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Будьласка зареєструйтеся або зайдіть на сайт під своїм ім'ям.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

Хмаринка тегів

Требуется для просмотраFlash Player 9 или выше.

^