Заглядає яблуня до хати
Заглядає яблуня до хати –
Тулиться гілками до вікна.
Тільки вже їй ні в кого спитати,
Де ти забарився до пізна.
Заглядає яблуня до хати:
Стелю відтіняють рушники.
Їм би знову всю сім’ю скликати
На смачні борщі та пиріжки.
Заглядає яблуня до хати,
Де блукає тиша по кутках:
Тут сміялись з нами мама й тато,
Звідси обирали ми свій шлях.
Знову в шибку стукає негода,
Вечір позавішував зірки.
Вітер тихо по обніжку ходить,
Пам’яті гортає сторінки.
Заглядає яблуня до хати –
Тулиться гілками до вікна.
Тільки вже їй ні в кого спитати,
Де ти забарився до пізна…