DataLife Engine / Вечір над Сулою

Вечір над Сулою

Вечір над Сулою

За Сулою вже спустився вечір сивий:
Вітерець пробіг босоніж по траві.
На обніжку день спинився галасливий
І затих собі в жалючій кропиві.
До гніздечка позлітались ластів’ята,
Над садами зашарілися зірки,
Полоскала у росі вечірній м’ята
Зелен-пальчики духм’яної руки.
Засинали за день зморені дороги,
Притулялись до узбіччя спориші,
А на обрії темніли перелоги
Й подорожники дрімали на межі.
І ні в якім краї це не повториться,
Бо найкраща в світі рідна сторона,
Найдорожча – тільки ти, моя землице,
Бо ж ти – в моїм серденьку одна.
21-10-2020, 11:26
Повернутися назад