Краще там, де нас немає
Плекайте мову, щоби духом не зламались,
Батьків шануйте, бо життя для вас дали,
Про долю дбайте, щоб вона вас не цуралась,
Пильнуйте волю, щоб у вас не відняли.
Чи плаче осінь, чи весна сміється дзвінко,
Чи креше місяць срібні зорі кожну ніч –
Не зраджуй матір, найдорожчу в світі жінку,
Не кидай землю на уламки протиріч.
Живи завжди в ладу з своїм сумлінням чистим
І пам’ятай: що сіяв ти, те й будеш жать.
До пекла – крок, бува коротким, урочистим,
Щоб жить в раю ж – молитись треба й працювать.
Нічого просто в світі грішнім не буває:
Цвіте калина чи курличуть журавлі.
Буває краще завжди там, де нас немає –
Нема на світі краще рідної землі.