Пам’ятник Тарасу у Ромні
Пам’ятник Тарасу у Ромні
Тарас низько похилився,
Сидить у зажурі:
На життя це надивився –
Злиденне, похмуре.
Обшарпали й повтікали –
Україна гола.
Безсоромно зґвалтували
Її тіло кволе...
Розпач вирвався в Тараса:
– Мамо моя рідна!
Ще не вмерла Україна?!
Іще жива, бідна…