Ми – твої, Україно, діти
Там, де райдуга в небі синьому,
Де джерела прозорі б'ють,
Над ярами, ген, і долинами
Прохолоду світанки п'ють.
Ця земля моя пахне житечком
І черемхою, і бузком.
Тут у небі ми теплим літечком
Чули ластівку над ставком.
Приспів:
А нам з тобою рости і жити,
І засівати нові поля.
Твої ми рідні, Вкраїно, діти.
Ти – найдорожча, свята земля.
Ой, квітучая земле-матінко,
Ми – майбутнє твоє ясне.
Ми відкриємо ще галактики
І тяжіння нове земне.
Відбудуємо і відродимо,
І очистим від смутку й зла,
На планеті цій, між народами,
Щоб найкращою ти була.
Приспів.