DataLife Engine / Матері

Матері

Давно відцвівся сад твоєї долі,
І вилетіли діти із гнізда, 
Та ти мені все ж снишся молодою, 
Хоч зморшками уклалася біда
В твоє життя, де радості так мало 
Заходило до хати гомоніть.
Ночами сльози й смуток виливала, 
Щоб усмішкою діточок будить. 

Приспів:

О, матінко, голубка незрадлива, 
О, тихий плач і усмішка ясна, 
Ще ти жива – душа моя щаслива. 
Без тебе ж так болітиме вона.

Бувало й сонце з хмари виглядало,
Та ясний день утішити не міг:
В стогах турбот темніло і світало 
Й гурти невдач сідали на поріг. 
Криниці ж чисті дітям залишала 
І ув селі – в квітах рушники. 
Не помсти світу – мудрості навчала, 
Хоча діставсь тобі полин гіркий. 

Приспів.

Давно відцвівся сад твоєї долі,
І залітають внуки до гнізда, 
Та ти мені все ж снишся молодою, 
Хоч срібло вже на скроні осіда... 
Холодна осінь вже дожала в полі 
Останні дні самотнього тепла. 
Зима у двір зайшла по Божій волі –
Таке життя... як пущена стріла... 

Приспів.
6-02-2021, 12:51
Повернутися назад