Рай – Україна!

Нам часто кажуть: “Рай за океаном!
І у достатку там усі живуть!”
То нас “престижно” вводять в оману,
Бо в нас і тут достатки різні жнуть.
Та річ не в тім, що маєш у кишені,
А річ у тім, що маєш у душі.

З води й роси...

Де росами вмиваються світанки 
І кучерявим хмелем обійма 
Моя земля обвітрені серпанки, 
Там радість є, а сум-жалю нема. 
Вусатий колос, червонястий вечір, 
Зоря іскриста, річка з кришталю;

Серце – Україні

Весною, як ранок розбуджує села,
Зустріла я ластівку, пташку веселу,
Що з вирію знову додому летіла
У сукні чорненькій із коміром білим.
– Скажи мені, пташечко люба, маленька,
Чому ти вертаєш на землю рідненьку,

Де цілує зоря небокрай

Де вирує Дніпро на високім порозі,
Де колоситься даль під блакитним шатром –
Над криницею снить журавель при дорозі, 
Де калиновий шум попід нашим двором. 
Там додому мене рідна мати чекає. 
Там дитинство моє на забутих стежках,
Там високі хліба тепле літо гойдає