Осінь тихо підступила

Так тихо-тихо осінь підступила
Пожовклим листям, полум’ям жоржин.
І вистрелила тисяччу пружин
Від яблук впалих у садах змарнілих.
Он при дорозі кличе горобина
На захід сонце, а воно блищить,