листопада03
Причал кохання
Рейтинг:
 (голосов: 0)

Причал кохання


На підвіконня сутінки сповзли,
Розбіглося дрібне проміння дня.
Ніч розкидала зорі навмання
І ткала з них сузір’я чи вузли.
Вікониці тремтіли на вітрах
І росяно здригалися стежки,
А ти до мене йшов усе ж таки,
Долаючи в собі зневіри страх.
Терпким туманом сіялась печаль,
Свіча в чеканні скапувала в ніч,
І ми з тобою довго пліч-о-пліч
Ішли в світанок, де виднів причал.
Причал кохання й вірності без дна.
Місток розлуки, спаленої вщент…
Минуть роки, та ми згадаєм ще,
Як вечір цей нам долі поєднав.



Олеся Ластівка
(Солярик Зоя Леонідівна)

Теги: Березовий клекіт

Переглядів: 755
Коментарів: 0
Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.
 
Інші новини по темі:


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.