Лист
Люблю тебе щиро, а ти мене – ні,
Бо ти весь у справах цілісінькі дні.
Приїзди, від’їзди – життя круговерть.
Дарує надію єдиний конверт…
Як звістка у вічність, як долі шматок,
Листівка в майбутнє, як просто листок –
Живий і зелений… мені тільки знать:
Йому й через роки безбарвним не стать,
Бо в ньому проміння твоєї душі
(Добро твого серця не має межі).
Коли мені сумно і гірко йому –
Тоді під подушку до себе візьму
І, наче з тобою, спілкуюся з ним,
З листом отим щирим, але мовчазним –
Безслівно утішить, зігріє на мить,
Порадить, що треба не вголос любить –
Очима і серцем, душею, єством,
Молитись за тебе і духом, і сном…
Хай Бог врозумляє, спасає щомить,
А я тебе буду незримо любить,
Хоч холодно й гірко у долі самій,
Та в снах ти буваєш хоч трішечки мій.