листопада03
Прилину піснею
Рейтинг:
 (голосов: 0)

Прилину піснею



 

Я піснею прилину до віконця,
Світанком обійму життя твоє
І доторкнуся променем від сонця
До вуст твоїх, бо ще надія є.
Вона завжди останньою вмирає…
Згадай мене, коли ти сам в путі,
Коли самотність душу роздирає –
Поки я ще не зникла в забутті.
Люби мене – як музику, як пісню.
Як вистраждану повість про любов,
І обійми хоч подумки, хоч пізно –
Відчую враз і повернуся знов.
Я повернусь і жити в серці буду,
Я прилечу крізь бурі та вітри,
Краплиною дощу впаду на груди
І висохну – ти тільки не зітри!
Дай влитися у кров твою, у тіло
І долю (хоч би подумки) змінить,
Щоб серденько не тліло, не боліло,
А ще жило, хоча душа й щемить.
Згадай кохання і весну бузкову,
Де серця повінь, де блукали ми.
Впади у трави – я прилину знову
Піснями літа, тугою зими…



Олеся Ластівка
(Солярик Зоя Леонідівна)

Теги: Березовий клекіт

Переглядів: 966
Коментарів: 0
Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.
 
Інші новини по темі:


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.