листопада03
Вечір пам’яті
Рейтинг:
 (голосов: 0)

Вечір пам’яті

М.Самохіна (бідного художника)

Палає свічка, скапує сльозами

В свідомість часу, в наші почуття.

Він бачить нас, хоч зараз він не з нами.

Лунають звуки… в такт серцебиття.

 

У надрах душ гірка-щемлива втрата,

Та у картині кожній є життя,

Його життя – судьби і років страта –

Болюча філософія буття.

 

Він просто вийшов, за межу ступивши.

Він просто вийшов. Та душа ось тут

Літає всі бемолі окропивши

Росою сутності, прорвавши тління суть.

 

Які тут межі? Фарби і ноктюрни,

Мінорні гами і тремтіння рук.

Принишкли музи, тихо плачуть сурми.

В цей вечір навіть пам'ять має звук.


Теги: Діалог про сутність

Переглядів: 1402
Коментарів: 0
Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.
 
Інші новини по темі:


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.