Впало сонце у покоси
Впало сонце у покоси
Впало сонце у покоси,
Журавлі снують ключі,
І в полях холодні роси
Перепілка п’є вночі.
За вікном біжать дороги
Від весни і до весни.
Пори року дані Богом
І природи не вини.
Зайнялася жаром хвиля,
Ліс, дрімаючи, притих –
Від осіннього свавілля
Жовкне в сутінках густих.
Срібна місячна тарілка
Сипле промені в гаї.
Ніч сьорбає північ перепілка,
Зорі збилися в рої..