Чорно-біле життя
Де пошарпаний день вистиля міражі,
Шелестить осока, вицвітає байдуже,
Із судинок життя я сплету вітражі,
Щоби заздрощів звір не дивився у душу.
Вже холонуть думки і сивіють роки,
Шелестить осока, вицвітає байдуже,
Із судинок життя я сплету вітражі,
Щоби заздрощів звір не дивився у душу.
Вже холонуть думки і сивіють роки,