листопада03
З води й роси...
Рейтинг:
 (голосов: 0)
З води й роси...



Де росами вмиваються світанки
І кучерявим хмелем обійма
Моя земля обвітрені серпанки,
Там радість є, а сум-жалю нема.
Вусатий колос, червонястий вечір,
Зоря іскриста, річка з кришталю;
І тепла даль вкладається на плечі,
Злітаючому в небо журавлю.
Вогнисте сонце черпає з криниці
Одвічну чистоту – не бариші.
Ціна землі не пишеться в столиці –
Вона віками родиться в душі.
Її тепло од краю і до краю
Тобі зігріє душу в чорний день.
Як матір, землю я не обираю –
Люблю одну в саду її пісень.
І п'ю з її джерел сріблясту свіжість,
Тулюся серцем до її лиця,
Де в солов'їнім вирі сива ніжність
Голубить кожну душу без кінця.
А як в осіннім сумі журавлинім
Я вчую ностальгії голоси,
То помолюсь за рідну Україну
І побажаю їй: з води й роси!..


Теги: Величний край

Переглядів: 980
Коментарів: 0
Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.
 
Інші новини по темі:


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.