листопада03
Мати
Рейтинг:
 (голосов: 0)

Мати

 

Забіліли у саду калини віти,

Ясне сонечко весніло за вікном,

А для матері була дитина - цвітом,

А для матері був сонечком - синок.

 

Оченята ніжно пестила зухвалі

І голубила голівоньку малу.

Поки ріс синок, не знаючи печалі,

В мами серденько зотліло на золу.

 

Зашуміла журавлем весна двадцята -

Вже не гріло сина мамине тепло.

І подався за коханням геть від хати,

Ніби матері й на світі й не було.

 

А вона ж за нього Господа молила,

Всім казала, що отримує листи.

І ніхто не знав до самої могили,

Що забув про неї "хлопчик золотий"...

 

...Шелестіли за вікном калини віти,

зорі зкупчились на небі у вінок,

У хатині цілу ніч горіло світло

І в останнє серце кликало: "Синок..."

 

Попрощатися не встигли. Пізно. Пізно...

Поховали. Відспівали. Все пройшло...

Та щоранку син цілує землю слізно,

До могили припадаючи чолом.

 

Проклинає білий світ увесь, благає,

А чи просить, щоб воскресла взагалі?!

І вчувається у шелесті: "Прощаю..."

І, здається, серце стукає в землі...

 

 

2004рік


Теги: Мати

Переглядів: 1348
Коментарів: 0
Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.
 
Інші новини по темі:


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.