Заглядає яблуня до хати

Заглядає яблуня до хати –

Тулиться гілками до вікна.

Тільки вже їй ні в кого спитати,

Де ти забарився до пізна.

Заглядає яблуня до хати:

Стелю відтіняють рушники.

Їм би знову всю сім’ю скликати

На смачні борщі та пиріжки.

Заглядає яблуня до хати,

Де блукає тиша по кутках:

Тут сміялись з нами мама й тато,

Звідси обирали ми свій шлях.

Знову в шибку стукає негода,

Вечір позавішував зірки.

Вітер тихо по обніжку ходить,

Пам’яті гортає сторінки.

Заглядає яблуня до хати –

Тулиться гілками до вікна.

Тільки вже їй ні в кого спитати,

Де ти забарився до пізна…