Ніхто, крім нас

Чомусь живем неначе під гіпнозом?!
Життя ж летить, втрачається щодня…
Рекламою лікуємо склерози
І секту називаємо: “рідня”.
Живемо в місті за законом лісу,
Де слабшого сильніший загриза.
Дітей щоденно посилаєм “к бісу”,
А в старості – пече щоку сльоза.

І ангели білі, і ангели чорні

У мареві бою, неначе у пеклі:
“Казан” і вогонь, і душа.
Скрегочуть зубами тіла іще теплі,
Земля – простирадлом – чужа.
І ангели білі, і ангели чорні,
І смерть із кривавим плащем.
Хто перший торкнеться?