Я піснею прилину до віконця,
Світанком обійму життя твоє
І доторкнуся променем від сонця
До вуст твоїх, бо ще надія є.
Зі мною образ Твій живе
На килимі поляни,
На хмарі білій, що пливе,
На яблуці рум’янім,
Люблю тебе щиро, а ти мене – ні,
Бо ти весь у справах цілісінькі дні.
Приїзди, від’їзди – життя круговерть.
Дарує надію єдиний конверт…
Я не вмію потайки любить,
Я люблю – і хай усі це бачать.
У любові серце не скорбить,
Не жалкує, не болить, не плаче.
Мрія моя недосяжна,
Сонечко тепле земне,
Хай тебе доля не зрадить,
Чаша із трунком мине.