Величне і спадкове (у галереї)

Тихенько цокають віки:
Секунди котяться, хвилини.
Застиг дитячий сміх дзвінкий:
Малий, кирпатенький хлопчина
Вдивляється з минулих літ
Своїми ясними очима.
Біжать стежки селом у світ,
Зерном пітніє комірчина.
Ой, Україно, скільки ж ти

Друзям

Вітрами дружби зібрані,
Згадаєм ролі зіграні,
Хай знов і знов думки єднають нас.
Хоча не все ще збулося,
Та ми такі ж як в юності,
Ось тільки невблаганно лине час.
Хай доля не цурається,
Задумане – збувається

Відповідайте добром

Хай вороги скільки бруду не ллють, 
Скільки не стогнуть нутром, 
Навіть, на зло, на жорстокість і лють 
Відповідайте добром.
Сіє невдаха нещастя в гріхах,
В інших шукає вину –
Стримані будьте і мудрі в думках,
Істину знайте одну: