Хвала рукам
Хвала рукам, що пахнуть свіжим хлібом,
Землею й полем, правдою й добром.
Хвала душі, що з прадіді і діда
Ростила колос із важким зерном.
Я поклонюся Вам аж до землиці:
Як буде хліб, то буде й пісні час,
Бо з хуторів до самої столиці,
Від плуга й поля він ішов до нас.
Моя квітуча вільна Україно,
Тебе плекали руки трударів.
То ж честь і слава роду не загине,
Бо ще в серцях вогонь не догорів!
Із хуторів до самої столиці,
Від плуга й поля хліб ішов до нас.
Я поклонюся вам аж до землиці,
Бо є в нас хліб, то ж буде й пісні час!!!