Фортеця рідної землі
Фортеця рідної землі
Ромен – фортеця рідної землі,
А, може, просто квітка над Сулою?..
Прощаючися, тужать журавлі,
Несуть печаль на зморенім крилі
За містом, Батьківщиною малою.
Ромен. Ромен – зелене місто
Якої ще тобі бажати долі?
Гордиться хай молодшим Київ-брат,
Що ти міцний, міцнішим став в стократ,
А так ти маєш усього доволі:
Трудящі руки мудреців,
Таланти вчених, витвори мистецтва
Далеко чути твій козацький спів –
Над нами Бог змінив на милість гнів –
В наступний вік хода твоя статечна.
Ти славиш край козацької доби,
Де владно Калниша ступали ноги
Нащадків берегли твої пороги, –
Як мудрі і старі перестороги –
То ж і дітей по-батьківські люби.
Ромен – фортеця рідної землі,
А, може, ніжна квітка над Сулою?..
Вертаючись, курличуть журавлі,
Забувши втрати, втому і жалі,
Несуть додому радість із собою.
Ромен – фортеця рідної землі,
А, може, просто квітка над Сулою?..
Прощаючися, тужать журавлі,
Несуть печаль на зморенім крилі
За містом, Батьківщиною малою.
Ромен. Ромен – зелене місто
Якої ще тобі бажати долі?
Гордиться хай молодшим Київ-брат,
Що ти міцний, міцнішим став в стократ,
А так ти маєш усього доволі:
Трудящі руки мудреців,
Таланти вчених, витвори мистецтва
Далеко чути твій козацький спів –
Над нами Бог змінив на милість гнів –
В наступний вік хода твоя статечна.
Ти славиш край козацької доби,
Де владно Калниша ступали ноги
Нащадків берегли твої пороги, –
Як мудрі і старі перестороги –
То ж і дітей по-батьківські люби.
Ромен – фортеця рідної землі,
А, може, ніжна квітка над Сулою?..
Вертаючись, курличуть журавлі,
Забувши втрати, втому і жалі,
Несуть додому радість із собою.
