Дивились мальви в далину
Дивились мальви в далину
Д.Луценку
Зібравши заполоч живу,
Ти зупинивсь біля порогу.
А весни падали в траву
Твоєї дальньої дороги.
Під шквал овацій літ густих
Ти йшов мажорно і сміливо:
Життя коханій присвятив
І рідний край любив як диво.
Дивились мальви в далину,
Де юність, струшуючи роси,
Вела у долю вас одну
Із хмар густих у чисту просинь.
Переливаючи громи
У світ веселок і світанків,
Злітав пісенними крильми
І мчав до рідних полустанків.
Прозорий щем "любисткових ночей"
Проносив ти крізь бурі і печалі.
А те, що вас тривожні дні стрічали,
Губилося у синяві очей.