Здрастуй, зимонько-зима,
Снігова подруженько,
Ти приходиш крадькома,
Білокоса стуженько.
Летять з мого серця, мов пташки,
Дзвінкі і веселі пісні.
Зі мною сумують, як важко,
Як гірко у долі мені.
Хоч наче сито синій шар озоновий,
Та над Землею голуби і ангели.
Іще літають бджоли над газонами,
Хоча людську свідомість гроші звабили.
У долонях неба достигало сонце,
У густих отавах ніжилась роса,
А роки крутили тихо землю сонну
І сивіла чорна мамина коса.
І знову синє небо – 2р.
Розкинулось над нами в добрий час.
Сказати всім нам треба – 2р.
Що друзів тут багато у кожного із нас.