Схилюсь я перед вами у пошані,
Мої невтомні, мудрі вчителі.
Нам відкривали ви світи незнані
І віддавали душі нам свої.
Величний дім, оселя наша щедра,
Тобі ми поклоняємось завжди.
Науки храм – завжди в рядах у перших
І нагороди маєш за труди.
За шкільною стіною
Відкривається світ,
Пташенята юрбою
Ринуть в перший політ,
Де дороги далекі,
Ось і літо скінчилось:
Здрастуй, школо і клас.
Здрастуй, вчителько рідна,
Що добру вчила нас.
Через роки, крізь радощі й тривоги,
Через молитви і через гріхи,
Злітаються до рідного порогу
Давно не пташенята, а птахи.